Про жінок-воїнів майже не збереглося свідчень. Не збереглось і пам’ятки про їх виховання. Але з історичної довідки ми довідалися, що вони були. Навіть знаємо чим вони займалися і лишень методом аналізу можна здогадатися, як проводилося вишколювання.
Про українських жінок в усі часи згадували, як про самих гарних, веселих, добродушних, талановитих, шляхетних та одночасно сміливих, жертовних, відданих, мудрих. Іноземних істориків дивував факт обізнаності наших жінок. Вони вміли читати, писати, мали своє господарство, рівні права з чоловіками, їх поважали і прислухалися до їх порад. В той час як у Європі жінки не мали права голосу у власній сім’ї, читати мали права тільки повії, а розумних жінок же спалювали на вогні. На Україні жінка була берегинею, захисницею та жрицею. Володіла знаннями медицини, лічництва, травознавства, законами природи, всесвіту, релігії. Вміла співати, танцювати, грати на музичних інструментах, складати вірші, пісні і думи. Знали астрономію та астрологію. Вона була не просто господинею, не просто жінка – яка пере, вишиває, готує їсти, виховує дітей, вона була Богинею, а кожну справу перетворювала на магію добра і любові. Відомо, що вишивка є оберегом, а прялка передбачала майбутнє, правильно приготовлена їжа давало здоров є і силу. Це був цілий культ, світогляд.
Окрім звичайних для нас побутовими справами, українська жінка володіла мистецтвом захисту. Володіла бойовими вміннями та різними видами зброї. Свої знання вона передавала своїм дітям, тому наші чоловіки навіть при відсутності батька, виховувалися лицарями, справжніми воїнами.
В Асгарді враховані вимоги, які ставилися перед жінками в давнину, а також поставлена мета відродити образ жінки-воїна, жінки-берегині, жінки-господині, жінки-патріотки, жінки – українки.
Враховуються вимоги сьогодення і зроблено все для того, щоб Асгарда відповідала світовим стандартам, обов’язковим для всіх бойових мистецтв. Одночасно Асгарда має національне забарвлення та відповідає ментальності українок.
Асгарда – це лицарське мистецтво жінок України.Асгарда – це морально-етичне виховання жінок.
Асгарда – це горді та наполегливі жінки, гарні дружини та хороші господині.
Асгарда – це комплексна система гармонійного розвитку жінок, розроблена на основі козацького бойового мистецтва Бойовий Гопак та елементів народного танцю.
Асгарда має чотири напрямку розвитку:
Фолькльорно-мистецький напрямок Асгарди передбачає поглиблене вивчення танцювальної культури українського народу, історії розвитку танцювального мистецтва, а також хореографії, театрального мистецтва. Орієнтований на творчі особистості, що прагнуть максимально проявити свої здібності, беручи участь у фестивалях, презентаціях та показових програмах на Україні та закордоном. Основна мета відродження бойової культури жінок та пропагування української культури через танцювально-театральні постановки, організації показових програм, створення спортивних танців. Дівчата, які займаються в цьому напрямку приймають участь у змагах однотан і тан-двобій.
Оздоровчий – базується на рухливих комплексах вправ Асгарди та танцювальних рухів (у вигляді шейпінгу), які направленні на оздоровлення та корекцію тіла, підготовки організму до буденного життя. Орієнтовано на початківців, людей з вадами здоров я. Свої досягнення можна буде показати у змагах однотан, отан-двобій та забава, а також в показових виступах і фестивалях.
Спортивний напрямок - розрахований на активних та наполегливих людей, які через утвердження Асгарди на Українських та міжнародних між стильових змаганнях прагнуть утвердити славу жіночого бойового мистецтва, відродити славу про амазонок та українську бойову жіночу культуру. Базується на основних технічних вправах Асгарди. Містить в собі сім рівнів майстерності: “ Зоряниця”, “Східниця”, “Літавиця”, Зрівна”, “Козачка”, ”Віста”, “Волхвиня”. Шлях здобуття вищих ступенів майстерності передбачає п’ять різновидів змагів: “Однотан”, “Тан-двобій”, Забава”, “Борня”, “ Герц”. Паралельно із розвитком фізичних якостей, обов’язковим є розвиток ораторських мистецтв, гри на музичних інструментах, танку, вивчення діловодства, вміння вишивати, в’язати та інші потрібні для жінок вміння. На рівні ознайомлення обов’язковими є такі науки, як анатомія, фізіологія, психологія, естетика, медична допомога і так далі.
Бойовий напрямок окреслює основний шлях жінки-воїна. Базується на основних елементах Асгарди, володіння різними видами зброї та прийомами самозахисту. Для амазонок, які пройшли гарт тіла і духу через бойовий напрямок передбачено вивчення філософії, психології, світогляду, розвиток парапсихологічних та екстра сенсорних здібностей, народного лічництва та цілительства.
Незалежно від напрямків дівчата-амазонки вивчають всі потрібні їм науки для буденного життя. Закони та правила життя. Вміння правильно спілкуватися та досягати своєї мети. Вміння правильно створювати сім ю, вести господарство, або свою підприємницьку діяльність, виховувати дітей.
Досягнувши гармонії тіла і духу, амазонки утверджують себе в житті і стають захисницями Добра і Любові. Вони несуть в суспільство Правду і Світло.
Жінка-воїн – це досконала жінка. Вона ніжна, але при потребі стає сильною, і якщо треба, стає разом з чоловіками на захист своєї держави, роду і народу.
Всі дівчата та жінки, які тільки почали займатися Асгардою – є “новачками”. Після успішних іспитів вони отримують звання відносно рівню майстерності. Але всі вони є ученицями або амазонками.
В прадавній Україні жінку, як навчала жінок та дівчат різним знанням – починаючи від побутових до філософських і світоглядних – називали Умією. До неї відносилися з великою повагою і завжди прислухалися до її порад. Уммія слідкувала за дотриманням свят і обрядів, а також за морально-етичним вихованням молоді. Уммія могла бути і жрицею. В Асгарді жінка, яка викладає знання бойового мистецтва, так само є Уммією. Вона користується великою пошаною і довірою. Відносини між Уммією і ученицями мають бути збудовані на повному послуху. Бо тільки людина, яка виконує всі завдання вчителя може досягнути великих можливостей.